8 клас. Завдання на період карантину 12.05.2020 - 15.05.2020


Завдання на період карантину (12.03.2020 - 29.05.2020)
8 клас
Геометрія
Вівторок 12 травня
Тема «Многокутники та їх площі. Повторення»
1. Повторити § 21 247
2. Опрацювати теоретичний матеріал. Записати формули, намалювати малюнки.

Площа многокутника
Означення:  Площею многокутника називають додатну величину, яка має такі властивості:
1) рівні многокутники мають рівні площі;
2) якщо многокутник складено з кількох многокутників, то його площа дорівнює сумі площ цих многокутників;
3) за одиницю виміру площі приймають площу одиничного квадрата, тобто квадрата зі стороною, яка дорівнює одиниці виміру довжини.
Означення: Многокутники, які мають рівні площі, називають рівновеликими.
 3.  Опрацювати задачі і записати у зошит. 


4.  Домашнє завдання
Домашнє завдання виконуєте на окремому аркуші паперу, фотографуєте та надсилаєте на пошту за адресою mtamara.school11@gmail.com
Аркуш вгорі підписуємо (прізвище, ім'я, клас)
1. Знайдіть площу паралелограма, сторони якого 8 см і 14 см, а кут між ними – 1500.
2. Периметр квадрата дорівнює 28 см. Знайдіть площу квадрата.
3. Знайдіть площу прямокутного трикутника, якщо його висота ділить гіпотенузу на відрізки 16 см і 25 см.
4. Площа ромба дорівнює 108 см2. Знайдіть його більшу діагональ, якщо його діагоналі відносяться, як 2 : 3.
5. Радіус кола, вписаного в рівнобічну трапецію, дорівнює 8 см, а один з відрізків, на які точка дотику вписаного кола поділяє бічну сторону, - 4 см. Знайдіть площу трапеції.
Джерела:
https://vseosvita.ua/library/distancijne-navcanna-8-klas-mnogokutniki-plosi-mnogokutnikiv-27202.html
8 клас
Алгебра
Середа 13 травня
Тема «Тотожні перетворення раціональних виразів. Розв’язування раціональних рівнянь»

1. Повторити п. 1 – 8.

2. Розглянути  теоретичний матеріал. Наведені приклади зрозуміти і записати до зошита.
Вираз називають раціональним, якщо він не містить інших дій, крім додавання, віднімання, множення, ділення і піднесення до степені.
Усі раціональні вирази діляться на цілі й дробові. Раціональний вираз називають цілим, якщо він не містить ділення на вираз зі змінною.
Дробовий раціональний вираз — це вираз, який на відміну від цілого містить ділення на вирази зі змінними.

 
Цілий раціональний вираз завжди має числове значення при будь-якому значенні змінної
Дробовий раціональний вираз не має числового значення, якщо вираз у знаменнику дробу при певних значеннях змінної перетворюється на нуль або з самого початку дорівнює нулю.
Значення змінної, при яких вираз має числове значення, називаються допустимими значеннями змінної.
Областю допустимих значень змінної (ОДЗ) називаються ті значення змінної, при яких вираз має смисл.
Область допустимих значень цілого виразу — множина всіх дійсних чисел.
Область допустимих значень раціонального дробу — множина всіх дійсних чисел, окрім тих, при яких знаменник дорівнює нулю. Наприклад, вираз Тема 1. Дроби. Дробові вирази.при х = –1  втрачає смисл. Тоді область допустимих значень цього виразу — це множина всіх дійсних чисел, окрім –1.
Область допустимих значень змінних у виразі (ОДЗ) — усі такі значення змінних, при яких вираз має зміст.

Для раціонального дробу  допустимі значення змінної визначаються з умови В ≠ 0 (знаменник не повинен дорівнювати 0).
Приклад. Для виразу  допустимими є всі значення а, крім тих, при яких а2 – 4 = 0, тобто (а – 2)(а + 2) = 0, тобто а = 2 або а = -2.
Отже, ОДЗ змінної а у виразі  можна записати так:
ОДЗ: а ≠ ±2 (або а ≠ 2 і а ≠ -2, або всі значення а, крім а = 2 та а = -2).

 
Для чисельника дробу допустимими є всі значення змінних, а для знаменника — тільки ті, які не перетворюють знаменник на нуль.
Якщо знаменник дорівнює нулю чи перетворюється після виконання всіх дій на нуль, то дріб не має числового значення. Оскільки скорочувати чисельник і знаменник дробу можна тільки на множники (на доданок дріб скорочувати не можна), то перетворення дробів зводиться до виділення, якщо це можливо, спільного множника у чисельнику і знаменнику дробу.
Основна властивість дробу
Правило. Якщо чисельник і знаменник дробу помножити чи поділити на одне й те саме число або вираз, що не дорівнює 0, то дістанемо ціле число (вираз) чи дріб, тотожно рівні заданому дробу.

 

Додавання і віднімання дробів

Додавання (віднімання) дробів виконується за правилами додавання (віднімання) звичайних дробів.
Щоб додати (відняти) дроби з однаковим знаменником, що не дорівнює нулю, слід додати (відняти) їх чисельники і залишити той самий знаменник.
Щоб додати (відняти) дроби з різними знаменниками, що не дорівнюють нулю, слід знайти спільний знаменник дробів і додаткові множники. Помножити чисельники на додаткові множники і взяти добутки доданками (від першого добутку відняти другий), залишивши загальний знаменник під сумою (різницею).


 

Множення і ділення дробів

Правило. Щоб перемножити дроби, достатньо перемножити окремо їх чисельники і окремо — знаменники, перший добуток взяти чисельником, а другий — знаменником дробу.
Правило множення дробів однакове для будь-якої кількості множників. Особливості множення дробів полягають у перетворенні одержаних добутків чисельника і знаменника.
Через наявність змінних у дробу слід звернути увагу на знаменник і визначити ті значення змінних, які перетворюють знаменник добутку на нуль. Такі значення змінних виводяться за поле допустимих значень.
Правило. Щоб поділити на дріб, треба помножити на обернений до нього,
тобто дія ділення заміняється дією множення діленого на дріб, обернений до дільника.
Обернений до даного дробу — це дріб, у я кого чиселььник і знаменник поміняли місцями.

 Піднесення дробів до степеня
Правило. Щоб піднести алгебраїчний дріб до степеня, треба до степеня піднести окремо чисельник і знаменник дробу.
Використовуємо властивості степеня і формули скороченого множення.

3.  Домашнє завдання
Домашнє завдання виконуєте на окремому аркуші паперу, фотографуєте та надсилаєте на пошту за адресою mtamara.school11@gmail.com
Аркуш вгорі підписуємо (прізвище, ім'я, клас)

Джерела:
https://books.google.com.ua/books?id=7No1BDZiRZMC&pg=PA34&lpg=PA34&dq=%D0%BE%D0%B4%D0%B7+%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%83&source=bl&ots=qOQgrdAIR2&sig=ACfU3U2UM6C5iR7FZwCIPufv6Z6KtCVAUA&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwimmuWi8PboAhWks4sKHTMZATUQ6AEwAnoECAwQLA#v=onepage&q=%D0%BE%D0%B4%D0%B7%20%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%83&f=false

8 клас
Геометрія
Четвер 14 травня
Тема «Розв’язування прикладних задач. Повторення»
1. Повторити § 14 – 19
2. Опрацювати теоретичний матеріал. Записати у зошит задачі і обов’язково зробити малюнки (геометричні фігури, про які йде мова у задачі. 

7 . Задача про форму вічок бджолиних стільників.
     Чому бджоли використовують для побудови вічок на стільниках форму правильного шестикутника?

Розв'язання
     З усіх правильних многокутників тільки трикутниками, квадратами й шестикутниками можна заповнити площину без прогалин і накладань. У цих випадках сума кутів, що сходяться в одній вершині, дорівнює 360°: для трикутника — 60°∙6; для квадрата — 90°∙4, для шестикутника — 120°∙3. Тому бджоли повинні були «вибрати» одну з цих фігур.
     Порівняємо периметри цих многокутників за умови, що їхні площі рівні:
S3=S4=S6=S.
   


     Отже, бджоли, не знаючи математики, інтуїтивно визначили, що правильний шестикутник має найменший периметр серед розглянутих фігур з рівною площею. Будуючи шестикутні вічка, бджоли найбільш ощадливо використовують площу усередині невеликого вулика й віск для виготовлення вічок.
4.  Домашнє завдання
Домашнє завдання виконуєте на окремому аркуші паперу, фотографуєте та надсилаєте на пошту за адресою mtamara.school11@gmail.com
Аркуш вгорі підписуємо (прізвище, ім'я, клас)
  1.   Скільки літрів бензину потрібно для того, щоб скосити прямокутний стадіон біля нашої школи довжиною 96м і шириною в 1,5 рази меншою, якщо на косіння стадіону біля СЗШ №2, площа якого 4128м2 , витратили 8л бензину? Результат заокруглити до десятих.
   2. Підлогу кімнати, що має прямокутну форму розміром 11м х 8,8м, потрібно вистелити паркетом, одна плитка якого має розмір 5см х 25см. Скільки потрібно плиток паркету, якщо на припасування і прирізку витрачається 3 % від загальної
     3. Шагренева шкіра має форму прямокутника з розмірами 30м×40м і рівномірно зменшується. Через рік від неї залишився прямокутник, довжина якого становить 1/3 від початкової довжини, а ширина – 1/4 від початкової ширини. Через скільки років шматок шкіри матиме площу, меншу 1 м2?







Немає коментарів:

Дописати коментар